БДЖОЛИНИЙ ВІСК
На останніх чотирьох нижніх півкільцях помітні оголені частини тіла з блискучою поверхнею. Вони називаються восковими дзеркальцями і служать місцем накопичення тонкого шару воску у вигляді пластинок під час функціонування залоз[1]. Виділяють віск тільки молоді бджоли.
На більшості пасік отримують до 1 кг воску на сім'ю за сезон.[1]
Бджоли будують з воску гніздо у вигляді двосторонніх сотів. Сот складається з шестигранних комірок, повернених дном одне до одного. Комірки перебувають майже в горозонтальному положенні, їх краї дещо припідняті доверху.[1]
Віск у вигляді свіжовідбудованої соти має білий колір, а отриманий після переробки воскової сировини - від світло- до темно-жовтого. На холоді він твердий, крихкий, при нагріванні стає мягким і плавиться. Температура плавлення 62-63°C. Віск легший за воду. Густина його при 15°C 0,956-0,959. Він розчинний в скипидарі, хлороформі,бензині і інших органічних речовинах.[1]
